Пiд мелодiю дощу
дзвінко падають краплини…
До весни хоч би дожить,
раптом думка тихо лине.
Щоб зустріть іще весну,
клич почути журавлиний
і побачить ще одну
пломінь сонячну калини…
Чую музику вночі
дощового клавесина.
Темна тиша не мовчить –
виграває ніч осіння.
Під мелодію дощу
я неначебто краплини
в тихій темряві лічу,
мов життя свого хвилини.
Свидетельство о публикации №110121108741