Ти дружину згубив
і комоні застрибують в небо.
Там од вершників колко,
а ще й не зайнялась зоря...
Боголове, в-огнись!
Богомоле, опішся в неславу!
Богодаре, княжись! -
твій народ уже йде при тобі.
І незвабний єси,
Але припяттю йде за тобою
вереницею загадок
у слові - один леґіон.
Обернись і спитай!
Відгомонить однако тобою -
Ярозмій,Доброчай, Многояв
узялися в мечі.
Не ізрадь,
Бо упасти лиш так -
Припади на коліно...
І вони дивлять з Дива
і ждуть укорінних зачатть.
Упусти, княже, ти
своїх вершників сонечко-рать
і уже не цурайся мети
Бо тих мет - да уціль...
Одинокая повінь-цілуха.
Підійди і візьми
вона вже... ти її не питай.
Осавуленько-світ
підібгався і чуха за вухом
А комоні баскі
копитами мов серце -
в отвіт.
княжичевi ВК
© Copyright: Иван Славко, 2010
Свидетельство о публикации №110121107298
Свидетельство о публикации №110121107298
Рецензии
Добре! "осавуленько світ" - гарна знахідка,напишіть тільки ці два слова через дефіс.
Оксий Ожына 10.02.2011 04:22 • Заявить о нарушении
Оксий Ожына 10.02.2011 04:22 • Заявить о нарушении
