Матуся- Ненька

У кожного з нас Батьківщина своя,
Мені ж не эдина країна.
Росія- то рідна  Матуся моя,
А Ненька мені-Україна.

Матуся рідненька мене немовля
Від всіх негаразд гартувала.
І все що дає її щедра земля
В дитинстві мені дарувала.

А Ненька мені дарувала тепло
Ласкаве і ніжне ,мов сонце.
У квітні в садках все так рясно цвіло
В моє поглядало віконце.

З дитинства вона гріла душу мою,
Співучої мови навчила.
Зоряне небо і землю свою
Мене шанувати навчила.

Матуся так кличе мене:"Повернись,
Назад ти до рідного краю."
У відповідь Ненька кричить:"Зупинись,
Не зраджуй мене я благаю."


І сердце моє постійно ,зізнаюсь я вам,
Так крає на двоє серденько.
"Матусю, тобі половину віддам,
А другу тобі-моя Ненько"


Рецензии
Те же чувства переживаю и я.Спасибо за стих.

Зоряна Вл   10.04.2014 09:39     Заявить о нарушении
Спасибо за отклик и понимание .Я. надеюсь .Украина выстоит и наступит мир.Мира вам и добра .С теплом наталья .

Наталья Андриянова-Сергеева   10.04.2014 21:14   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.