Піду втоплюся у річці глибокій,
Піду втоплюся і не помилюсь.
Бо жити далі так я не можу,
І в цьому ти винувата сама.
Твої капризи,твоя недовіра,
Впертість твоя як в віслюка.
І як я не скарживсь на тебе,
Та вже не вистачає і зла.
На цьому писати закінчую,
Рідні і друзям привіт.
Тобі моя мила та шкідлива,
Я шлю лиш цей заповіт.
Не знаю що трапиться далі,
Але напевно знаю ОДНО.
Що довго сама не протягнеш,
І підеш за мною на дно.
ЗаповIт
© Copyright: Олег Немировский27, 2010
Свидетельство о публикации №110121100270
Свидетельство о публикации №110121100270
Рецензии