Ганна Осадко. Сотворение квазимира С укр

Знаешь, это словно взять лист бумаги огромный, безмерный,
Ручку, резинку. Для начала – нарисовать  сферу.
Разделить ее – ну  там, на атмо-, на гео- (такими себе слоями),
Как будто торт, понимаешь? - "Наполеон" – что выпекала мама.
Но карандаши цветные. Но, чтобы тех цветов – побольше, скажем, немало.
...
Нарисовать по центру – горы и море. И на горе – чтоб хата стояла.
Не слишком большая. Из белого камня. И карминная черепица.
Окна – чтобы на солнце смотрели. Цветы высоки были. Скамью. И кису.
Пасеку с медом. Сливы. Черешни. Лозы и вина.
Сыр и оливы. Запах полыни. Дочурку и сына.
Пригоршню белых овец. Колоколец коров отголоски. Корзину с грибами.
Папу и маму. Спелую землянику. Мох под ногами.
Тропу, что вниз – легко к морю – бежать к тебе.
Руки поймали, нежно обняли, бросили в небо –
В синь васильков – шепотом луга, ветром – в муравы.
ЦвЕта нашествие (как целовала!), звездный май. Травы.

- Быстро, загадывай – звездочка в море упала! Светит из моря нам.

- Будь же мне правдой, мир мой рисованный, миром – мирам.


Творення квазi-свiту
Ганна Осадко
Знаєш, це наче взяти великий аркуш паперу,
Ручку і ґумку. Для початку - намалювати сферу.
Поділити її – ну там, на атмо-, на гео- (такими собі шарами),
Наче торт, розумієш? – «Наполеон» - як випікала мама.
Та олівці кольорові. Та щоб отих кольорів – багато…
…………
Намалювати по центру – гори і море. І на горі – хату.
Не надто велику. З білого каменю. І кармінову черепицю.
Вікна – щоби на сонце. Квіти високі. Лавку. І кицю.
Пасіку з медом. Сливи. Черешні. Лози і вина.
Сир і оливи. Запах полину. Доню і сина.
Жменю овечок. Тронки відлуння. Кошик з грибами.
Стиглі суниці. Мох під ногами. Тата і маму.
Стежку донизу – просто до моря – бігти до тебе.
Руки спіймали, ніжно обняли, кинули в небо –
В розсип волошок – пошепки луки, леготом – трави.
Квітів навала (як цілувала!), зоряний травень...

- Швидше, загадуй - зірка упала! З моря нам світить…

- Будь мені правдою, світе мальований, світечку-світе…