Пробач

Пробач мені, за всю мою нахабність,
Пробач мені, за все, що я роблю,
Пробач мені за всю мою незграбність,
Пробач мені за те, що я роблю.

Ти смієшся, а я помираю,
Тобі весело - тяжко мені.
Хай так, та я все ж пам'ятаю,
Колись всміхався ти мені.

Тобі зараз цікаво, а хто ж я?
А була непотрібна тобі.
Я не знаю і крихітки щастя:
Все у мріях давала тобі.

Ми з тобою з одної дороги,
Тільки ти - на другій колії
І попереду в тебе пороги,
А у мене - щасливіші дні.

Ми з тобою як тигр та левиця,
Що безжалісно б'ються на смерть.
І всі люди кричать: «Подивіться!»
Чи тікають з переляку геть.

Я не можу у очі дивитись,
Я не можу тебе обійти,
Я не можу і кроку ступити,
Я не можу, бо ти - це не ти.



Я не знаю, про що ти гадаєш,
Ти не любиш - я вдячна тобі.
Проклинаєш, а досі не знаєш,
Що ти носиш лиш гордість в собі.

Ти пробач, що тебе не кохаю,
Що мені непотрібен, пробач,
Але, слухай, тебе я благаю,
Не витягуй із мене знов плач.

Я прохаю, благаю, вмовляю,
Відійди, будь ласкавий, пробач.
Я тебе до небес відпускаю
І сльоза висихає в очах…