Не задивляйся,
А кохай її уста,
Тії ж то руки
Й дивнії слова,
І знай,
Що не полишить твоїх сердець вона,
Така ж чарівна як тоді,
Коли седіла поряд,
І дивилась у ваші милі оченята,
Коли тремтіли її ж руки,
А ви все намагались заспокоїть.
Не задивляйся
© Copyright: Вика Максименко, 2010
Свидетельство о публикации №110120809696
Свидетельство о публикации №110120809696
Рецензии