Ab hoc et ab hac

Я сліди залишаю в житті -
на снігу,
на папері...
А в тім,
ще й -
у душах,
думках
і серцях...
СПОМИН, - ось філософія ця!

Я сліди зберігаю в собі:
слово,
очі чиїсь голубі,
погляд,
гудзик
і вічність чекань...
Філософія ДАВНІХ КОХАНЬ!

Чорна кава за білого дня,
мій Чубай,
мандри десь навмання,
книги,
фото
і Львівський нічліг...
Філософія ЗВИЧОК моїх!

Дивні зустрічі дивних людей,
диво-музика скрипок і флейт,
ліхтарі,
балакучий водій...
Філософія ДИВНИХ ПОДІЙ.

Голоси, що тривожать вночі,
тихий шепіт: "Пиши! Не мовчи!",-
і на клаптиках нові слова...
Філософія ВІРШІВ жива!

Вірю!
Знаю!
Дивую!
Живу!..
Філософію творю нову.
Кожна думка - як символ,
як знак...
Кілька речень ab hoc et ab hac.

__________________________________________

Примітка: Ab hoc et ab hac (аб хок ет аб хак) - (лат.) Про те, про се; про все по-трошки.


Рецензии
Чудовий вірш. Відсутність коментарів лиш підсилює його значимість ;-) Вибачте, що порушив цноту коментарів ;-)
Хай щастить!!!

Ингвар Олафсон   02.01.2011 17:33     Заявить о нарушении
Дякую, Ингваре, що порушили цноту саме Ви ;-) Вдячна.

Бараненко Олена   31.01.2011 20:35   Заявить о нарушении