Лечу безоглядно
В безодню коханих зіниць.
Лечу безоглядно -
І солодко тону у вирі.
А серце моє
Калатає з небесних дзвіниць,
Натхненно співає
Божественним голосом Гмирі.
Лечу безоглядно
В розгнузданий пристрастю шал,
Тебе не цілую -
А спрагло голублю вустами.
Увесь розчиняюсь.
І тільки безсмертна душа
Блаженно ширяє,
Як місяць в цей вечір над нами.
З оцього польоту
Я іншим вертаю назад.
Отруєний щастям
Одважно-нестримної миті,
Ввібравши в любов
Із очей твоїх зоряний сад,
Де наші ілюзії
Сплять в золотім оксамиті.
Лечу безоглядно...
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2010
Свидетельство о публикации №110120600318
Свидетельство о публикации №110120600318
Рецензии
Уважаемый Вячеслав! Очень понравилось это путешествие в омут любимых глаз! У Вас много красивых стихотворений, правда, мне приходится читать их по три раза (сначала просто, потом с переводчиком, а потом еще раз на украинском с новым осознанием). )))))
Одинцова Юлия 11.02.2011 13:39 • Заявить о нарушении
Одинцова Юлия 11.02.2011 13:39 • Заявить о нарушении
