Попрошу - відкрий мої очі,
Бо я вже не бачу,нічого не хочу.
Прошу, знайди допомогу,
Збери мої речі, не потрібні нікому.
Залишися хоч трохи, побудь тут зі мною.
Бо я вже не чую, бо я вже не бачу.
І вже не людина, нічого не значу.
А люди навколи пропахли зимою.
Морозом пропахли.
А я, як в неволі.
Чуєш, відкрий мої очі.
Бо я вже існую, я вже не можу.
Плачу ночами, з розуму сходжу.
Навіщо так рано,навіщо, навіщо?
Заслуги немає, і доля невинна.
На завтра все згине. А завтра ВСЕ згине!
Бо я вже не бачу, бо я вже не чую.
Бо я не живу, я вже просто існую.
А люди навколо щасливі, яскраві.
Мабуть в них життя не закінчиться завтра.
Вони усе чують.
Вони усе бачать.
Їх не руйнують.
Їм все пробачать.
3.12.2010
Открой мне глаза укр
© Copyright: Мария Князева-Радостева, 2010
Свидетельство о публикации №110120506336
Свидетельство о публикации №110120506336
Рецензии