Ночь без солнца, без луны, без звёзд, без неба. ук

Чуть перевода:)))

Ночь без солнца, без луны, без звёзд, без неба,
Темень полная и абсолютная она,
Без начала и конца, без мыслей, хлеба,
Есть душа у человека, и одна...

22.10.08
04:19
«А»:
Ніч без сонця, і без місяця, і без зірок.
Темінь повна, абсолютна, безупинна.
Без кінця і без початку, без думок.
Лиш вона одна  у світі. І – людина.

Є людина в світі. Чи одна?
Чи ще люди є де, чи немає?
Чи весела є вона, сумна?
Знає хто про це, - ніхто не знає.

Може, ця людина – лиш думки,
Згусток творчості, фантазії, бажання?
Знаю про це я, а може й ти,
Бо, якщо є чоловік, то є кохання.

А кохання те – прекрасне і святе.
І – єдине. До єдиної у світі.
І як сонечко воно у вись злетить,
І з кохання народились квіти.

Квіти-діти розбігаються у даль.
Чисті, чесні, башковиті і не дуже.
Хоч і родиться у серденьку печаль,
То печаль хороша, чиста, друже.

Милий друг, як жаль, що ти у мене «був»,
У минулім часі, щас немає.
Скільки розбудив пісень і дум.
Ти – фантазія, бо так насправді не буває.

Я собі придумала міраж,
Казку, вигадку, фантазію, дещицю.
На слова мої хоч трошки, краплю зваж.
В краплі бачу я не нуль, а одиницю.

Я – одна. І ти один. Земля одна.
Всесвіт теж один. Один – єдиний.
І одна  в житті однім дзвенить струна.
Струна серця мойого, на самотині.