Олена Телига. Життя. Перевод

[Текст оригинала]:
Зловіщий брязкіт днів, що бьються на кавалки,
І жах ночей, що затискають плач.
Ти, зраджений життям, яке любив так палко,
Відчуй найглибше, але все пробач.
Здається, падав сніг? Здається, буде свято?
Розквітли квіти? Зараз,чи давно?
О, як байдуже все, коли душа зім'ята,
Сліпа, безкрила -- сунеться на дно.
А ти її лови, тримай, тягни нагору!
Греби скоріше і пливи,пливи!
Повір: незнане щось у невідому пору
Тебе зустріне радісним -- живи!
Тоді заблисне сніг, зашепотіють квіти,
І підповзуть, мов нитка провідна.
Ти приймеш знов життя і так захочеш жити,
Його пізнавши глибоко, до дна.
(с)Олена Теліга 
**
[текст перевода]:

Жизнь
Зловещий грохот дней, разбитых, как бутылка,
кошмар ночей, замкнувших плач в груди...
Ты, жизнью преданный, любимою так пылко,
до дна прочувствуй всё, но всё прости.
Казалось, падал снег? Казалось, будет праздник?
Цветы раскрылись? Нынче, иль давно?
Как безразлично всё душе, измятой казнью,
слепой, бескрылой, сброшенной на дно.
А ты ее лови, держи, тяни наверх!
Греби скорее и плыви,плыви!
И нечто, в неизвестный час, поверь,--
шагнет навстречу с радостным: "Живи!"
И снова засверкает снег, цветы зашепчут
и путеводной нитью подползут.
Ты вновь захочешь жизнь обнять покрепче,
когда сполна ее познаешь суть.
2009