В полоні дня, а чи в обіймах ночі
Не можу подолати я бажання,
Щоб хоч на мить не заглянути в очі –
Джерела мого щирого кохання.
Хай бачу в них лише сліди жалю,
Що переходять в сплохи печалі.
Нехай! Я долю над усе молю,
Аби хоч це залишилось надалі.
Щоб в нагороду за минуле міг
Озера – очі поглядом плекати
Серед скорботи пройдених доріг
Та небажання каятись й прощати.
Бажання
© Copyright: Артем Фат, 2010
Свидетельство о публикации №110112302469
Свидетельство о публикации №110112302469
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
