Не друзі і не вороги..
Знайомі ледь? Закохані без краю?
У річки лише двоє берегів,
Та й поміж них я свій не відшукаю.
Один – різкий похмурий нелюдим,
А другий тишей лагідною гріє.
Обидва різні, кожен дорогий ,
А хто дорожчий – я не розумію.
Один підтримає міцним плечем,
А другий словом серце заспокоїть.
Я на одинці з ним, а другий за спиною..
Ми завжди втрьох – інакше не виходить.
Ріка одна і двоє берегів,
Над ними височить блакитне небо.
І як ріка, що створена для двох,
Я все біжу, тікаючи від себе....
Река
© Copyright: Яна Виниченко, 2010
Свидетельство о публикации №110112007215
Свидетельство о публикации №110112007215
Рецензии