Хай! Кажуть: ну нащо тобі бандура?
То шаровари вже, а не культура!
Я одповім: попса — фігня,
“Ковбасний рок” — от матюкня.
Сорок бандурних струн — як панацея.
Рано бандуру ховать по музеях.
Думи мої думи, лихо мені з вами.
Я за бандуру вчеплюся руками.
Ненька милується знов кобзарями.
Бува, коли насеруть прямо в душу,
І кажуть, що то все терпіти мушу.
Я одповім, що то — фігня,
Буває й гірше матюкня.
Хрін, оселедці, часник та пампушки,
Сало, цибуля, сметана, галушки.
Мак та налисники, кварта горілки,
З сиром вареники, борщу тарілка.
Пиво, таранечка, смалець... Яєчка,
Кусень ковбаски — стрибаю у гречку.
І вже тоді, як візьму я бандуру,
Всім покажу українську культуру.
Ода бандуре
© Copyright: Оксана Цеацура, 2010
Свидетельство о публикации №110112001503
Свидетельство о публикации №110112001503
Рецензии