Вичная любов
Вона вийшла з берегів,
І пішла у світ далекий,
Щоби розлитись по землі,
Лишити частинку усім.
Щоби розлитись по землі,
Лишити частинку усім.
Їй ім`я – вічная любов,
На краю снів,
Радість і біда,
Солодка і п`янка.
Їй ім`я – вічная любов,
З нею сльози і сміх,
Вічність і сніг,
Нею одарую усіх –
Від землі до планет.
Їй ім`я – вічная любов,
Як води і пісок,
В ній Диявол і Бог,
Пристрасть і спека,
Біль і журба далека.
Їй ім`я – вічная любов,
Нею смисл життя
Навіки сповнений.
Скільки слів написано,
Скільки пісень заспівано,
Але їй ім`я так ніхто не дав,
В її ночах світ, який її не назвав.
Їй ім`я – вічная любов,
На краю снів,
Радість і біда,
Солодка і п`янка.
Їй ім`я – вічная любов,
З нею сльози і сміх,
Вічність і сніг,
Нею одарую усіх –
Від землі до планет.
Їй ім`я – вічная любов,
Як води і пісок,
В ній Диявол і Бог,
Пристрасть і спека,
Біль і журба далека.
Їй ім`я – вічная любов,
Нею смисл життя
Навіки сповнений.
20 березня 2010 р.
Свидетельство о публикации №110111905118