Звонок. Сергей Ширчков

http://www.stihi.ru/2010/11/11/48
Сергей Ширчков
Звонок.
Он прилетал всегда на Рождество,
А также, по возможности, в июне.
Она из года в год ждала его
И плакала от счастья накануне.

Но этот год закончился почти,
Остыли дни и обтрепались ткани.
Он позвонил: «Мне некогда. Прости», –
И оглушил короткими гудками.

Она старалась не валиться с ног:
Врала, спала и резала салаты,
Потом сама решилась на звонок,
А он в динамик рявкнул: «Да пошла ты!»

С тех пор она забросила дела,
Слабея от воды и хлебных корок…
Но вот однажды утром поняла,
Что он, такой, ей ни на грамм не дорог.

...на тумбе из тарелки шёл дымок,
На завтрак принесли пюре с подливой.
Но он не ел…Он сделал всё, что мог,
Чтоб женщина его была счастливой.

Он улыбался, песенку мурча,
За стрелкой наблюдал на циферблате…
И бесполезно звал ему врача
Его сосед по кардиопалате.



Мой перевод на украинский язык.

Дзвінок.

Він прилітав зазвичай на Різдво      
І при нагоді ще й  в червневі дні          
Вона чекала  кожен рік  його            
Й від щастя плакала напередодні      

І цей ось рік закінчується вже               
Прочахли дні  й тканини потьм яніли 
Він подзвонив: « Пробач , але не зможу…»
Й гудки її короткі оглушили


Вона старалсь зберегти свідомість
Брехала, спала, різала салати,
Наважившись набрала,а натомість
В  динамік рикнув він: « Пішла ти!»

Вона уже нічого не хотіла,
Жила лиш на воді й скоринках хлібних…
Аж ранком встала й зрозуміла,
Що він, такий,  і даром не потрібний.

…на тумбочці з тарілки пара йшла -
На снідання пюре  з підливою
Та він не їв - добився щоб була
Та жінка, що любив, завжди щасливою.

Він посміхався під тихенький спів
І слідкував за стрілкою на циферблаті
І марно кликав лікарів
Його сусід по кардіопалаті.