Відкрила очі - знову темно
Котру вже ніч сиджу без сна,
А жити думкою даремно,
Що скоро прийде та весна.
Дивлюсь на календар,а там п'ятнадцять.
Вже центр березня пройшов.
Я молода, мені лиш двадцять,
А сенс життя все не прийшов.
Похмурі ночі, дні і небо
І день за днем, як монолог.
Кричить душа: "Кому це треба?"
Життя, як небо без зірок.
Бо ця зима вже затягнулась.
Природа прагне новизни.
Від сну немов би схаменулась
І всім єством чека весни.
В дкрила оч - знову темно
© Copyright: Постольник Анна, 2010
Свидетельство о публикации №110111600237
Свидетельство о публикации №110111600237
Рецензии