Біжить життя невпинним лином,
Стирають спогади літа.
І день у день таємним чином
Підходить смерть до нас бліда.
Проходить все - і сміх, і сльози
Так швидко пролітають дні,
А в серці лиш страшні занози
Лишають спогади сумні.
Вже не ятрить, а гоїть рани
Отой потік із теплих слів,
Що скажеш ти мені, коханий,
Хоча би навіть уві сні.
Та годі! Все...
Не час кроваві сльози лити,
Нехай думки ці вітер рознесе,
А я надалі буду жити,
Ну ось і все, ну ось і все ...
29.01.10
Б жить життя невпинним лином
© Copyright: Постольник Анна, 2010
Свидетельство о публикации №110111600208
Свидетельство о публикации №110111600208
Рецензии