На гулких спинах сонных черепах...

Вольный перевод стихотворения http://www.stihi.ru/2010/09/17/5234.
Автор Маргарита Метелецкая, http://www.stihi.ru/avtor/rita1946.

Печаль...

Знов сиротливо міряю бруківку -
Вертається відлунням кожен крок...
Знов споглядаю ясеня верхівку
І цю осінню метушню зірок...

Зашарудів опалим листям вітер
Пронизливий, як осінню бува -
Прогнав він дощ і сльози мої витер,
І вистудив проказані слова...

Тепер німітиму під цим осіннім небом,
Вивчаючи майбутнє по зірках...
Плакучій долі уклонюсь доземно,
Ховаючи печалі у роках...

****************************

Вольный перевод.

Иду тоскливым шагом по брусчатке,
По гулким снам сиротских черепах.   
Печальным эхом стонут отпечатки
Упавших звёзд в осенний листопад.

Опавшую листву пронзает ветер,
В холодный шорох тянет голова.
Уходит  плачь и тонет в лунном свете
Дождём любви в простуженных словах.

Немею тайной под октябрьским небом,
Судьбу гадаю, глядя в Млечный Путь.
Я с долей поделюсь пшеничным хлебом
И, может быть, умру когда-нибудь.

2010.