Чи чуєш зараз ти мене?
Чи Вічність спалахне в загравах?
З чужих обіймів без підстави
Багаття вітер в степ жене.
Молімось. В душах мерехтить
Волання присмаку свободи.
Йдемо. Зростуть під нами сходи,
І в хвилях зникне берег вмить.
Такою вільною, мов гріх,
Хай кажуть: «В просторі занадто», -
І сподіватися не варто.
Чи жиєте ви без утіх?
Либонь, натішилися вже
Яскравим святом в дикій вірі.
Застави під удар мортирі.
То ж Бог, чи влада збереже?
Писання чистая вода
В пекельних відголосках суті.
Завчасно всі гріхи спокуті.
Свобода? Вирік? Шлях? Хто дав
Наснагу розкоші буття?
Та паростки із крові Роду
Плекаємо. Мов сонце сходить
Любов – найвище каяття.
09.11.2010.
Слышишь ли ты меня? украинский
© Copyright: Елена Каплун, 2010
Свидетельство о публикации №110111200422
Свидетельство о публикации №110111200422
Рецензии
