Терен
Роки похилились
Мов будяк до дерну,
Влітку вишні їлись -
Восени з`їм терну.
Як по листях ляже
Гарус листопада -
Спогади пов`яже
Терпка ця розрада.
Терен той збираю
З самотньої скуки,
Вишню вдвох ласкали -
Сам колю-се руки
В хащі біля ночі,
Далеко від хати,
Вже й устали очі
Терен вибирати.
Розлетілись діти,
Ні дочки ні сина...
Та і хата стине
Мов та домовина.
Тії друзі поруч,
Інші вже далеко...
Над погостом обруч
Пролетів лелека -
Хай тоби мій друже
Буде легким небо!
Дозбирати здужу -
Й поготів - до тебе.
Свидетельство о публикации №110111102823
Можливо, не хочете нічого виправлять у вірші (та ще й такому) - то кожен
вирішує автор сам. З повагою, Таня.
Веточка Вишни 22.12.2010 14:55 Заявить о нарушении
Абракадабр 22.12.2010 17:27 Заявить о нарушении
"скуки" - чисто рос. слово, в укр.- "сум, суму, сумувати, тужити, горювати(ще під питанням) туги...я теж подумаю, як краще в речені, щоб було гарно
"вишню вдвох ласкали" - Ласка, ніби й правильно, але ні, треба якесь інше..щось на кшталт " викохували, ніжили, пестили, кохали(навіть таке слово можна, це - не освідчення в коханні, проте допускається)
"устали" - теж рос., укр - втомились,
"Тії - краще " одні" (ну, це не так і важливо,хоча...)
"ТобИ" - " тобі"
Здається, все... Таня.
Гарне ім"я у Вас.) Будемо знайомі, Сергію.
Веточка Вишни 22.12.2010 17:41 Заявить о нарушении