Я сердца слышу гром!
Щось серця чути стук.
Ніч вибирає мить,
Коли воно,
те серце,
плаче,
плаче і болить.
Коли, здається, зовсім
до мети
Не можна вдруге
річку перейти.
Коли,
набивши на дорозі ноги,
Не віриш, що дійдеш
до перемоги.
У кожного свій «цар» є
в голові.
У декого «царя» свого
не має.
Йому на цій посаді заміняє
В.О. - /Виконуючий обов’язки/
Хороший режисер,
Що, іноді, царя
роль обирає.
Тоді, коли актор
маленький
Забув усі слова,
свої,
рідненькі.
Чи ж режисер оцей
такий вже класний?
Я розумію:
є сценарій власний.
Тоді там і твори,
берись за віжки.
Ні, вибачте,
теляточкам за ріжки.
Бо втретє у чужий спектакль
влізати,
Це ж, виявляється,
«Царя»
зовсім не мати.
Свидетельство о публикации №110111101606