Сiрi Слова

Стандартна фраза
"Цілую,люблю!",
Немов образа,
Неначе спазм,
Охоплює відразу
Як чую це.
Рукою по лезу
Ось це слівце:
"Зайченя моє,
Сонце".
Давно не твоє
І не хочу чути
Ці слова всоте,
Бісить вкотре
Сказана фраза
Викликає відразу!
Чую що дозу
Тепла більшу
Хочу і іншу
Від іншої мабуть,
Але тепло розвіять
Ти вирішила вмить.
До біса все летить,
Що було дороге.
Здавалося довге,
Одвічне почуття,
Чомусь немов взуття
Старе на мене тисне!
Та ти не хочеш правди.
Хай рак на горі свисне,
Тоді мої поради
Стануть у нагоді.
Як кажуть у народі,
Що у мирі, злагоді
Жити треба,
А з мене зла годі!
Не бачу уже неба
Ясного в очах
Колись теплих
Та рідних твоїх.

Одним словом
Набридли
Ці сірі слова.
Тепер мені дивом
Ця щира синява,
Яка була здається,
Але все міняється,
Любов одноманітними
Словами вбивається.
Такими самотніми
Мої думки, як зараз
Не були раніш,
Коли навіть мороз
Зігрівав краще, ніж
Холод цих фраз
"Цілую, люблю,
Зайченя і сонце!"
Що я зроблю?
Таке життя це,
Що навіть ти
Сіріше хмари.
Почуттям не бути
Як раніше даром.






Хіба хтось між нами?
Немає нікого
І власними руками
Додаєм гіркого
В солодкий нектар
Та дихаємо тихо
І кожен володар
Свого щастя й лихо
Нам усім
Не розуміти цього.
В сенсі цім
Немає іншого
У мене ворога,
Окрім мене самого.