Чи то жити так хочу, чи вмерти...

Не зібрати яскравого пір’я
Птаха Щастя - надії сумної...
Зустрічаю своє надвечір’я
Скрем’янілою в серці тугою.
Чи то жити так хочу, чи  вмерти,
Чи повітря забракло, чи диму?
Чи то думи такії вперті,
Чи ще довго я так йтиму?
Але йду! Не стримую рухів,
Крок за кроком йду без вагання,
Благовісно за днем йде другий,
Час за часом із ночи до рання.

Худ.Катерина Косьяненко.


Рецензии
Світланко! Про яке надвечір'я йде мова? Тільки завересніло!!! Попереду - життя! Воно тільки починається після... А вірш - ваша чудова поетична знахідка!
З повагою і посмішкою,

Людмила Юферова   09.11.2010 23:37     Заявить о нарушении
Так воно і є - поетична знахідка, або погіршений настрій, а скоріш все разом. Щиро дякую вам Людмила, що завітали до мене.
З повагою,

Светлана Мулюкова   10.11.2010 12:03   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.