Моє серце не жевріє -- палає,
лиха, немов дрова, поглинає.
Не підходь -- спечешся, як картопля,--
і у старій грубі чорти топлять!
Підкидаю мрій сухих до паливні,
оскомелкiв хмизу бажання,
та журби оцупків масивних,
та останніх трісок кохання.
Спогади, на порох розтерті,
досвід, почуття, сподівання,--
все згорить на попіл, бо серце--
це рушій внутрішнього згоряння!
2010
Серце внутрiшнього згоряння
© Copyright: Серез, 2010
Свидетельство о публикации №110110503062
Свидетельство о публикации №110110503062
Рецензии