Прийди... i душу... ти мою зiгрiй

"Буває так в житті – увесь світ проти,
І хочеться зірватися в нікуди,
Душа страждає за колючим дротом,
І розпач дико роздирає груди.

Але не треба опускати руки,
Впадати в відчай, в собі замикатись,
Себе віддати на поталу муки,
І віч-на-віч  з журбою залишатись…

Ти лиш поклич, я ж поруч, я з тобою!
Нема проблем, яких не розв’язати,
Ми біди всі розділимо надвоє,
А разом легше все в житті здолати…"        Angel W http://blog.i.ua/community/1878/568042


Тебе я кликав... ти не відзивалась...
Мій голос ... вже бодай... не той, що був...
Але ... як треба... то ще й заспіваю:
"Реве та стогне..." якщо не забув.

Давно вже півні не співали ...
Бо села напівмерліє стоять...
Гаї... ліси повирубали...
То де ж там... тім сичам кричать.

"Ми біди  розділімо..."  навпіл...
Ми розпач викинемо геть...
Ми ж люди... ми давно не мавпи...
Але без слова дружнього нам смерть.

Прийди ж до мене ... милеє створіння...
Прийди... і душу ... ти мою зігрій.
Я знаю... ти така ... що все зумієш...
І ось для тебе ... хай звучить цей спів.


Рецензии