Совсем нет места для меня

Совсем нет места для меня
Средь суеты, любви чужой.
Но остров завтрашнего дня
Обетованный - он со мной.

Я не хочу себя терять
Среди немых случайных рук -
Мечтою тщусь весь мир обнять,
Мой труд тяжёл, мне не до скук.

Чужим дыханьем обожжён
Мой день на миг и сердца край.
Одним дыханьем окрылён
Мой дух, и словом: «Кротким – рай...»

Средь тысяч лиц и голосов
Ищу единые черты.
Среди дорог, годов и снов
Тот путь, что мне укажешь Ты.

9 сентября 2009г.

Життя без сенсу -
Їжа, що без солі,
Земля сухая, дерево без плоду.
Існуєш все одно не з власній волі,
Якщо та воля не прихільна Богу.

Шукають сенса скрізь -
В красі, безсмерті,
У владі, під землею, над хмарами.
Але, якщо серьозно і відверто,
Тихесенько, доросло, поміж нами:
Не треба винаходити колеса,
Усе давно здобуте, записане -
Дід Моісей на скелі правив месу
І тому, Хто Завжди, спавав осану.

А потім вітерець торкнувся вуха:
Не вбий,
Не зажадай вовік чужого,
Ходи в високім, Словолюбним дусі,
Не заздри, не займайся ворожбою.

Зда не роби, піклуй дитинство, старість,
Не намалюй, не вигадай ідола.
Цунуй сильніше статку - мудрість, радість
І не хились в час відчаю додолу -
Іди на гору, щоб збирати манну...
Очисти серце,
Стань на вічний камінь.
Люби життя, коханого, кохану..

так просто, і навіки тому Амен.