так бува...
так буває, коли на ранкову каву нема часу і сил, а лиш велике бажання, так буває, коли твої обов"язки не обмежені тільки твоїми обов"язками, так буває, коли обійми втоми тяжким оксамитом падають на плечі, а в голові кришталеві і скляні кульки створюють свої візерунки не в залежності від твоїх бажань... так буває, коли чекаєш резльутат тестування на ВІЛ/СНІД найближчого дурга чи подурги... так буває... просто тоді кава по обіді, або ввечері... тоді бурштинові думки стають знаом питання, а посмішки дурзів відповідями... так буває... тоді розуміння кохнаої людини, як інколи набуває неймовірної ваги і тримає тебе, бо тільки так... бо цінність стає справжньою, а не намріяною... так бува...
© Copyright: Катерина Гвоздева, 2010
Свидетельство о публикации №110110306896
Свидетельство о публикации №110110306896
Рецензии
