Сонечко сяде

Сонечко сяде,верба нап`ється.
Дощик осінній л`ється та л`ється.
Довго шукала я своєй долі,
довго рішувала піти із неволі.
Знову у серці заря запалала,
знову кохання у ньому заграло.
Боже  мій,боже!Щож мені робити?
В лісі осінньому-останнії квіти.
Зіронька моя!Серденько любе!
Ти мені сяєш,ти ж мені любо.


Рецензии
Так прекрасно, словно песня.
Русский строже, но я попытаюсь...
Солнышко сядет, верба склонится,
Осеннему дождику литься да литься...
Долго искала я собственной доли,
Долго решалась уйти из неволи.
Снова в сердце заря запылала,
Вновь любовь в душе заиграла.
Боже мой,боже!
Что же мне делать прикажешь?
В осеннем лесу... цветы запоздалые...
Ты моя звездочка! Родное сердечко!
Ты мне сияешь... любимый...навечно...

Дякую за натхнення! Желаю успехов! У Вас замечательные стихи!

Валентина Сокорянская   28.11.2010 23:50     Заявить о нарушении
Спасибо,Валентина!Прекрасный перевод....,замечательно получилось.Иногда хочеться чувства выражаются только на ином языке...Удачи и вдохновения С уважением Людмила

Людмила Букреева   29.11.2010 01:04   Заявить о нарушении