Котячі любощі затихли, врешті-решт,
І тьмяний місяць завітав до спальні...
Кохай мене навально і повально,
I аморально- як зумієш - теж.
І ще, і ще... І та пророча мить,
Коли вже місця мало у квартирі...
Моя білизна відлетить у вирій
(та бог із нею, хай собі летить!)
Шерше ля фам, бонжур, мон шер, шарман,
До ранку розмовляли по-французьки,
Дифтонги розбивалися на друзки,
Текло мовчання і скрипів диван...
І простирадла - як в бою знамена,
Бо в тілі - ти, і поза тілом - ти...
Як ми любились... довго і шалено...
Нам заздрили сусіди і коти...
2007
Любов? Любов!
© Copyright: Женщина Золотая, 2010
Свидетельство о публикации №110102805120
Свидетельство о публикации №110102805120
Рецензии
Чудова, вільна мова і поезія!Поздоровляю із таким коханням :)))
Ирина Гончарова1 29.10.2010 21:09 • Заявить о нарушении
Ирина Гончарова1 29.10.2010 21:09 • Заявить о нарушении