Казка про перли -укр. -

Круг ставочку дівча ходить-
Стежку протоптала...
Не таночок хороводить-
Милого чекала...
Казав милий: «Ти діждися,
Прийду я з зорею...»
Казав милий: «Ти молися,
Чиста стань душею...»
 
Ой, як довго вже чекає
Милого дівчина...
Ой, як довго серце крає
Чорна порожнина...
Темні хмари приховали
Зорі, до одної...
Темні хмари щастя вкрали
З долі, вже гіркої!
 
Ой ти, пане місяченьку,
Визирни з-під хмари!
Бач, забрав Господь вже неньку,
Крають людські чвари!
Сиротині лиш всміхнувся
Хлопець чорноокий...
Сиротини світ здригнувся -
Теплий став, глибокий!
 
Посміхнулась дівча долі,
Серце вмить розкрила!
Як троянда в щедрім полі-
Пелюстки, мов крила!
Обіцяла дочекатись,
Де ставок глибокий...
Обіцяла не цуратись,
Де ж ти, чорноокий?...

Та дівчина і не знала,
Що ворожа сила
Хлопця в полі наздогнала-
Подолала, вбила!...
От і ходить по стежині
Дівчина щоночі...
Перли у ставках є нині-
Сльози то дівочі...

26.10.2010