Борщом запахло. Вже смачна вечеря
До хат зібрала з вулиць дітвору.
До ночі мирно світиться оселя,
І темінь водить тишу по селу.
Десь там струмки збираються у річку,
І крізь степи біжить вона сюди...
Сховала відьма місяць-серпик в пічку.
І тільки зорі вийшли до води.
Когось там водять Грець із Переплутом
Між тих, що біля річки, бур'янів,
Співають жаби їм бісівським гуртом,
Милують душу злих Степовиків.
Хоч гречкосії спать ще не лягали,
А вже стучить за грубой Домовик.
Кипить робота… навіть дня замало,
Хапає його крихти робітник.
Наводить “фарбой” личко молодиця,
Гука на неї з двору парубок.
Ранковий півень – то єдина птиця,
Що розімкне їх лагідний клубок.
Не ляже знов до півночі гадалка.
Шепоче також старий ворожбит.
Не вийдуть старі клопоти в відставку,
Хоч зовсім з глузду зійде білий світ.
Вiчне
© Copyright: Станислав Пилипенко, 2010
Свидетельство о публикации №110102407561
Свидетельство о публикации №110102407561
Рецензии