Мале, гидке й на родичів не схоже,
А теж, дивися, пнеться буть як всі.
І так отих усіх воно тривожить –
Вродилося ж таке серед краси.
Шпиняють його всі, кому не ліньки.
А що душа? Чи бачить її хто?
Далеко, як до Марсу, ще до линьки,
Коли на біле ляже він крило.
І оди заспіва йому подвір’я.
Осанна, уседвірне визнання.
А каченя лиш поміняло пір'я,
Лиш поміняло пір'я каченя.
Гидке каченя
© Copyright: Забияка Светлана, 2010
Свидетельство о публикации №110102402790
Свидетельство о публикации №110102402790
Рецензии
Як добре,Світлано,що ти до мене заглянула,а я слідом до тебе у гості.
Отримала справжню насолоду від прочитанного.Глибоко,життєво,талановито,
яскраво,виразно...Дуже вдячна.З теплом і повагою,мила.Твори...
Любовь Берегиня 24.10.2010 20:29 • Заявить о нарушении
Отримала справжню насолоду від прочитанного.Глибоко,життєво,талановито,
яскраво,виразно...Дуже вдячна.З теплом і повагою,мила.Твори...
Любовь Берегиня 24.10.2010 20:29 • Заявить о нарушении
Дякую! Це так приємно, а тим паче почути такі слова від Вас.
Забияка Светлана 24.10.2010 20:39 Заявить о нарушении
Забияка Светлана 24.10.2010 20:39 Заявить о нарушении
