Надійно на гачок любові спіймана,
Фіксована лещатами-обіймами,
Просвічена рентгеном-недовірою,
Із кольорової зробилась сірою
У голові з думками-хмарочосами.
Сховалась за розплетеними косами,
За сміхом, за долонями, за викликом…
Забула, як це бути – вільно-дикою.
Твоєю, любий, стала я дитинкою,
Бурштиновою в тістечку родзинкою,
Слухняною, домашньою тваринкою…
Тож приручив – цілунками зігрій мене,
Надійно на гачок любові спійману.
Гачок любовi
© Copyright: Забияка Светлана, 2010
Свидетельство о публикации №110102307642
Свидетельство о публикации №110102307642
Рецензии
