Туман безликий приховає світ
Від мене, і від тебе, іще зранку,
Чужим в вікно дивитися не слід,
Спущу гардини, відчиню фіранку,
І знов пірну у ліжко, де ти спиш,
Мов кошеня, примружу сонно очі,
Обійми. Ковдрою зашелестиш,
Зігрієш поцілунками, захочеш
Вдихати аромат пухнастих пасм
Білявого хвилястого волосся.
Ось в чому щастя – світ увесь для нас,
А ми – для себе – ти і я – і досить.
Туман
© Copyright: Вита Парфенович, 2010
Свидетельство о публикации №110102205161
Свидетельство о публикации №110102205161
Рецензии
