Пси набрехали душі присутність
і позганяли безвітря трупне
з долонь перону мені на спину.
Сидить вороння і жде вовчино
причину шалу, оскалу кутність.
За ніч трипало згорає ртутність,
отутність вбрана у кров калини,
вона у ранах мене зупинить.
Пройде вокзалом на люд відчутна
і він розжалить її осудно.
Розмита, звана, забута, зимна
луною стане, моя причина...
Луни не стало, каміння в студні.
Мене так мало – пробитись груднем
у неба лоні, де серце – клином,
та пекло – скроням... за Батьківщину.
20 Жовтня 2010
Запах вокзалу
© Copyright: Юрий Лазирко, 2010
Свидетельство о публикации №110102007223
Свидетельство о публикации №110102007223
Рецензии
ЛЮ-чик, привет! Я понимаю отсутствие рецензий. НИКТО не может написать так, как ты. Поэтому, лучше промолчать)))
Ты - ГЕНИЙ.
Люблю твои строчки.
Обнимаю,
Лемара Лемара 22.10.2010 19:48 • Заявить о нарушении
Ты - ГЕНИЙ.
Люблю твои строчки.
Обнимаю,
Лемара Лемара 22.10.2010 19:48 • Заявить о нарушении
Спасибі, Сонце.
Я дуже тішуся, коли ти заходиш...
Головне, що читають, а коменти - то таке...
З теплом,
ЛЮ
Юрий Лазирко 22.10.2010 23:25 Заявить о нарушении
Я дуже тішуся, коли ти заходиш...
Головне, що читають, а коменти - то таке...
З теплом,
ЛЮ
Юрий Лазирко 22.10.2010 23:25 Заявить о нарушении