Без назви

Лилия Аль
Не можна любити. Несила забути.
Гірчать поцілунки, тому, що останні.
Додати б ще краплю п`янкої отрути ,
Тієї, що зветься «взаємне кохання».

Не треба спішити. Іще до світанку
Сто двадцять секунд. Прикидатись огидно...
Ми нишком наліпимо пластир на ранку,
На ту, що у серці. Стороннім не видно...

А завтра підеш, начепивши усмішку,
Брехати, що дійсність нагадує казку.
Лиш серце (от лихо!) поболює трішки:
Напевно, забув поміняти пов`язку...


© Copyright: Лилия Аль, 2010
Свидетельство о публикации №110101708495
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Лилия Аль
Рецензии
Написать рецензию
Лілю, ти звідки? я з Полтавщини.
неймовірно зачіпають за живе твої вірші

Наташа Сёмка   23.10.2010 12:16   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Я з Тернополя, але живу в Сирії.
Наталю, мені справді неймовірно приємно, що для когось мої поетичні спроби цікаві. Заходь, буду рада!

Лилия Аль   23.10.2010 15:30   Заявить о нарушении
не губися, додала тебе в обрані))) :***

Наташа Сёмка   23.10.2010 18:49   Заявить о нарушении
Удивительные стихи, Лиля! А я со Львова. Совсем рядом с Тернополем... Будьмо!

Лена Паньковская   04.07.2011 01:51   Заявить о нарушении
Як приємно зустріти тут стількох землячок!))

Лилия Аль   05.07.2011 02:35   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Лилия Аль

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →