Жовтим листям покрилась земля,
I у вирiй птахи вiдлiтають.
Не спiшу, не хвилююся я,
Не купую нiчого до чаю.
Не крокую вперед i назад,
Циферблат я уже не вивчаю.
Сонце котиться швидко на спад,
Лише я бiльше не поспішаю.
Бо не звуся вже сонцем давно –
Ти знайшла собі iнше свiтило.
Другий поверх… Вiдкрите вiкно.
Завiтав би, та зрiзанi крила.
Примiтив
© Copyright: Билокриницкий Виталий, 2010
Свидетельство о публикации №110101703518
Свидетельство о публикации №110101703518
Рецензии