Привіт, любове, я твій сум
Бентежу серце у неволі
Серед невтомних, сірих дум
Шматок відірваної долі
Ти де, любове, я прийшов
Тебе шукаю серед зливи
Але лиш тінь твою знайшов
Стою, пригнічений край прірви
Агов, любове, відгукнись
Скажи бодай хоч слово ласки
На мою душу озирнись
Прокинься від страшної казки
Любове, ти моє усе
Відлуння місячного світла
Жадаю бачити лице
Жадаю дотику від вітру
Ти бачиш посмішку мою
Троянду, що тобі зірвав я
Серед безкрайності стою
Чекаю я твого світання.
18.04.10
Любове
© Copyright: Дмитрий Кушнерёв, 2010
Свидетельство о публикации №110101602976
Свидетельство о публикации №110101602976
Рецензии
Замечательно. Редко встретишь крепкие поэтические тексты о любви.
Александр Хрон 16.10.2010 11:44 • Заявить о нарушении
Александр Хрон 16.10.2010 11:44 • Заявить о нарушении