За каву дякую

За  каву  дякую,
нічого,  що  вона  була  гіркою,
Я  смак  гіркий  люблю,
до  нього  звикла  ще  тоді,
А  погода  сьогодні
Вродилась  для  нас  знов  дощовою,
І  час  зупинився,
і  тиша  в  анданте  на  ноті  мінорній  "Мі".

Тоді...  Все  почалось  із  кави,
там  на  веснянім  прорспекті,
Там,  де  ховали  нас
парасольки  із  назвою"Paradise"
Гаряча  кава  по-турецьки
і  за  спиною  дивна  легкість,-
Весна  і  кава,
ми  так  спішили  в  наш  спекотний  рай.

А  потім  задощило,  засніжило,
і  пили  ми  зелений  чай,
Розлучниця-Зима
нам  килими  свої  зимні
підступно  стелила,
Звикали  до  чаю
і  став  розчинятись,
як  цукор
нами  сотворений  рай.

Банальна  історія,
наврочена  чорною  гущею  кави,
Нічого  не  варта  вона,
минулась,  просто  як  серіал,
Та  знай,
я  ще  смак  кави
на  вустах  твоїх  відчуваю,
Вдихаю  з  горнятка  із  порцеляни
п"янкий  корицевий  шал.


Рецензии
Наша львівська кава часто буває панацеєю...Так часто лікує та заспокоює.
Серіали - так, минаються, а присмак кави на вустах залишається не тільки як спогад, але і як надія...
Понравились очень Ваши стихи - спасибо! Когда за окном, вместо обычной львовской для такой поры года слякоти, настоящая весна, почитав Вас хочется поверить в чудо - если оно есть для погоды, то обязательно есть и для нас...С уважением. Лена.

Лена Паньковская   16.11.2010 14:52     Заявить о нарушении
Погода изменчива, счастье зыбко, а кофе горький. А с него может все и начинаеться? Как говорят ао Львове: "спочатку була кава"...

З уважением,

Фиолетта   18.11.2010 02:01   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.