Ти хочеш бачити річку, що буде спокійна і тиха,
Ти хочеш чути, як сумно буває в мене у грудях,
Ти хочеш не помічати зла, страждання і лиха,
Ти хочеш це все,тож замовкни і слухай...
Я бачив усюди, як звичайні, простенькі люди
Бавились мною, на шматки рвали мов гуму,
Викрадали почуття, а потім тихо раділи
Я їх одразу впізнав, колись називав її «Мила».
Згадав минуле,щасливі добрі хвилини,
І стало в душі так тихо, спокійно,
Немов я знову маленька дитина,
І це розуміння – МЕНІ ПОЩАСТИЛО!
Мені пощастило в усьому, і більше скажу я,
Коли дочитаю,тобі ці дивні рядочки
Ти зрозумієш, який я справжній і тихий
Скажеш мені, нехай , навіть, мовчки...
Менi пощастило!
© Copyright: Евгений Бережной, 2010
Свидетельство о публикации №110101408855
Свидетельство о публикации №110101408855
Рецензии
красиво, душевно, было приятно читать.
с ув.
Киселева Марина 2 25.01.2011 13:17 • Заявить о нарушении
с ув.
Киселева Марина 2 25.01.2011 13:17 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.