Падають зорi

Svyatoslav Synyavsky
Я милуюсь Зорею,
вона сідає
вслід за Сонцем-Ярилом.
Вони - завше разом.
Я - закоханий в серпень,
в його прохолоду,
в запах флокс, чорнобривців і груш.
Чуєш як вони гупають глухо,
як котяться тихо,
як сік витікає по краплі в спориш...
Зорі падають тихо
і так же беззвучно вмирають:
спалах-темінь,
вогняний слід...
Ні за чим не жалкую,
усе приймаю...
Падають зорі
згорає лід...


© Copyright: Svyatoslav Synyavsky, 2010
Свидетельство о публикации №110101306209
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Svyatoslav Synyavsky
Рецензии
Написать рецензию
З неба падають зорі... Як же давно це я писала...)

Валюша Александрова   02.03.2011 10:02   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Time flies! :-))))

Svyatoslav Synyavsky   02.03.2011 17:45   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Svyatoslav Synyavsky