Ти не повіриш, я вже не пишу
Тобі вірші, я просто сплю ночами.
Що написала - все тобі лишу,
Бо тільки ті рядки залишились між нами.
Ти не повіриш, серце б'ється знов,
Як виявилось, це таки можливо,
Немає слів про неземну любов,
Тепер вони для мене не важливі.
Ти не повіриш, мрії ожили,
Я з ними ні на мить не розлучаюсь.
Як виживалось їм, серед золи,
Я й досі ще забути намагаюсь.
Літати вже не буду взагалі,
Бо крила неможливо залатати.
Ти не повіриш, але на землі
Мені ходити ліпше, ніж літати.
12.10.2010
(Другий варіант)
Фото из интернета
Ти не повiриш
© Copyright: Ирина Опаляра, 2010
Свидетельство о публикации №110101300353
Свидетельство о публикации №110101300353
Рецензии
Ходити, справді, ліпше, не так високо падати))
Такий чудовий вірш... /десь його частинку я вже читала/
В тебе дуже гарні вірші українською.
А про те, наскільки вони наповнені почуттями, взагалі мовчу.
Після деяких підпирає до горла...
Дуже сподобалось, Ір.
Брия-Натали 25.08.2011 23:38 • Заявить о нарушении
Такий чудовий вірш... /десь його частинку я вже читала/
В тебе дуже гарні вірші українською.
А про те, наскільки вони наповнені почуттями, взагалі мовчу.
Після деяких підпирає до горла...
Дуже сподобалось, Ір.
Брия-Натали 25.08.2011 23:38 • Заявить о нарушении
Дякую, ти права- нижче землі не впадеш ) А частинку я наводила прикладом, коли залишала тобі свяй відгук.
Від таких відгуків, як цей твій, підпирає до горла і мені.
Ирина Опаляра 26.08.2011 11:32 Заявить о нарушении
Від таких відгуків, як цей твій, підпирає до горла і мені.
Ирина Опаляра 26.08.2011 11:32 Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.