***

Рецензия в унисон стихотворению
«Як жаль, що лiто пролетiло» (Лидия Филимонова)


Як невимовно літа жаль,
Того, що серце зігрівало.
Його було, як завжди, мало...
Вже осінь поринає в даль.
Вже інші мрії та думки
Плекають душу, мов дитину.
Пожовкли айстри біля тину,
Стихають в березі струмки.
Стежок барвистих павутинь,
Чи приведе любов до тебе,
Чи розгорнеться серед неба
Душі закоханої синь...


Рецензии
За зорепадом зірваних надій,
Одвічними вітрами йде безсоння.
Душа не спить, не вгомонитись їй,
Не розірвати їй ночи бездоння.
========================Дякую!!!)))
•°*””*°•. .•”*°•.•°*”•. .•°*””*°•.
.•°*” .•°*” *Дякую!!!)))* ”*°•.”*°•.
.•°*”.•°*”.•°*”**”*°•.”*°•.”*°•. * ”*°•.”*°•.
................. .•°*””*°•. ...............

Светлана Мулюкова   20.10.2010 14:44     Заявить о нарушении
І Вам мої вітання, та щира подяка
за такий чудовий експромт.
Заходьте, буду радий Вам.

Саша Сухой   21.10.2010 09:01   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.