Шалений вiтер листя вдаль жене

Шалений вітер листя вдаль жене,
Засмучені дерева гне до долу…
Невже ніколи більш не промайне
Тепло і світло сонячне навколо?!

Жовтневий дощ, невитримана злива,
Немов би гнів обурених  небес,
Змиває місто річками бурхливо
По вулицям брудним навперехрест.

І сумно очі дивляться навколо,
Зростає приголомшена журба –
Повсюди відтепер безжальний холод 
З тремтінням мимовільним на губах.


Рецензии
Чи вже ж повiтря має гіркі думки
А осінь зараз п'є мою печаль
Якщо я мерзну без тепла і ласки
Твоє кохання втративши на жаль?

Те що Ви, Володимире, пишіть вірші і українською мовою для мене це звичайно ж стало відкриттям.

Мимоволі згадалися рідні мені люди і місця де я жила колись у тепер в такому вже далекому дитинстві.

Щиро дякую за ці спогади, які так ненавмисно нахлинули на мене.
З теплом та повагою, Світлана.

Светлана Фен-Тисова   13.10.2010 01:59     Заявить о нарушении
А то, что ВЫ, Светлана, в совершенстве владеете украинским, для меня тоже открытие. К сожалению, случайно написалось, хотя по мелодичности языка нужно отдать должное.
с теплом, Владимир

Владимир Рыбчинский   13.10.2010 07:32   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.