6 хвилин усам тненост

If you're lost and feeling low,
Circumnavigate the globe,
All you have is hope.

Від4уття непотрібної людини.Забутої. Тобі стали менше дзвонити, твоя стіна в соціальній мережі, де ти майже живеш, заповнюється тими ж самими людьми, про SMS я взагалі промов4у – останнім 4асом тобі приходить лише «Услуга «супер» отключена».
     Самотність.Це все самотність. Ти хо4ешь щоб тобі 4астіше дзвонили, писали, думали про тебе, згадували. Але згадують тебе лиш тоді, коли більше нікого згадати. Так, це самотність. Це коли ти 4огось 4екаешь. 4екаешь, бо самотній. Самотній, бо не задоволений собою. А знаєш 4ому?Та тому, що всі люди однакові! Але ведуть себе по-різному. Так, це зву4ить досить дивно, та я переконаний у цьому. Переконаний тому, що в усіх одні й тіж проблеми, бажання та намагання. 4ерез це ти маніакально залежиш від кожного кого знаєш, цінуєш або ба4иш вперше в житті. Кожен забиває свій 4ас, мозок та по4уття по-своєму. Але одним і тим же як і всі. Всім потрібен стандартний комплект –класна тусовка з кращими друзями, досконале нав4ання і кар’єра та щоб тебекохали. Не більше перерахованого. І я не просто так виставив все саме у такій послідовності. Знову постає питання «4ому»? Відповідь як константа – всі однакові. В4ора Вона кохала тебе, сьогодні любить його, а завтра, як завжди, -обожнює лише себе. Кохання змінюється на самотність. Поступово самотність змінюється на заздрість і, головне, тільки у коханні, а не у кар’єрних питаннях4и у дружніх колах. Ти несамовито та по-хижому заздриш коли ба4иш як хтось йде,тримаю4ись лише кін4иками пальців! Ця заздрість по4инає спалювати тебе зсередини і, саме цікаве, що ти готовий згоріти. Готовий тільки тому, що згадуєш вже нікому не потрібну і таку ж забуту усіма як і ти Жанну Д’Арк, котру спалили живцем, а 4ерез 300 років визнали святою. Але ти гориш не по-справжньому і аж ніяк не будеш святим. Крім того 4екати ще 300 років тобі буде не під силу. Так, ти вмієш 4екати, але не більше за своє життя.
    Нарешті тобі набридає аналізувати всіх і ти переклю4аєшся на себе, та в тебе не виходить – в голові ніби ожеледиця; жодна із думок не може «встояти на ногах» ні на мить. Тим па4е вже пів на третю но4іі це була остання 4ашка кави…Кава…Ти вже не п’єш 4аю ні зранку, ні в кафе,ніколи. П’єш тільки міцну, гірку та без цукрову каву. Ти змінився. Це нормально.
    Проходить якийсь 4ас і ти, переглянувши себе, усвідомлюєш, що вже не самотній. І не 4ерез те, що біля тебе купа людей як грошей у банкоматі, а тому, що ти змінився. Ти усамітнений. Це інше. «самотність» і «усамітненість». Передивившись своє життяти зрозумів різницю цих слів. Головне, що не пізно зрозумів. Ти вже цілком влаштовуєш себе – настрій безперебійно позитивний, хо4еться робити гарні справита ні про що не думати. Але все це і по4инає руйнувати усамітненість. Коли був самотнім – заздрив радощам інших. Ставши усамітненим, тобто задоволеним собою,ти хо4еш змінити всіх як змінився сам. Потерпівши ряд невда4 у намаганнях переробити людей на краще тобі просто хо4еться знешкодити тих, хто переробив тебе. В тебе виникає нестримне бажання взяти якусь цеглину та кинути її у монітор свого комп’ютера. Не про4итавши останнього повідомлення у інтернет болоті ти позбавляєш себе такої можливості надовго.Потім ти хо4еш виско4ити на вулицю та подарувати свій мобільник першому ліпшому. З усіма SMS – повідомленнями. Байдуже!.. Біжу4и вперед, згадую4и усіх тих, котрі тебе образили,цих майстрів фальшивого«прівєєєт!», ти береш іншу цеглу ( бо ця більша за попередню) та нестримно і божевільно хо4еш трощити пики всім цим кривдникам. Без жалю, сліз та минулихпо4утів до них. Знищую4и всіх ти залишаєш «на солодке» «найулюбленішу» гадюку,яка скривдила тебе у самій підлій формі. Вона помре останньою… Бо ця гадюка більша за попередню.
    Перекрутившице в голові ти розумієш, що це просто психі4но – неврівноважена мрія. Або кошмарний сон. Скоріше міф, як і те, що ти задоволений собою. І як би ти не кри4ав: «Check my brains” або “Keep me away from love” ніхтоі ніщо тобі не допоможе. Ти довго будеш повторювати ніби благаєш і, згодом,тобі набридне. Все набридне! Але з це не змінити. Не побороти. Ти знаєш... Залиш все як завжди. Пий каву із смутком в о4ах під «Бумбокс»; Переглядай фото із сподіванням у погляді під “Coldplay”; Продовжуй радіти та плакати – це природно. Згадуй, пам’ятай і не забувай. Лише ти є всебе. Більше нікого. Більше ніхто не ви4истить клапани твого серцявід пилу, який туди закинула байдужа до тебедоля. Ти один. Ти самотній.