Ми правдою обмануті,
Думками ми огорнуті,
Горем ми розбещені,
Ми бідні через золото.
Ми стоїм, бо ми вже впали,
Ми живі, бо вже померли.
Ми у сонця світло взяли,
Бо у темряві вже змерзли...
Розкидали по підлозі
Все, що дорого цінили.
Молоді, веселі, босі
Ми з тобою в рай побігли.
Відштовхнувшись від повітря,
Ми без компасу летіли,
Опя'нівши без півлітри,
Одурманівши без зілля...
Вранці ми відкрили очі,
Цілувались на прощання.
Це щодня, і це щоночі, -
Отаке воно, ... ... ...
Кохання
© Copyright: Сергей Ревенко, 2010
Свидетельство о публикации №110101009308
Свидетельство о публикации №110101009308
Рецензии
