Мий човен

  МІЙ ЧОВЕН ЖИТТЄВИЙ.

Мій човен життєвий
Мов пір"я, несло.
То вгору миттєво,
То долу гуло!

І вітер стодолі
Цим пір"ячком грав.
Рідкіше на гору,
Частіше пірнав!

Краплини солоні
Я чув на лиці
Завжди був в полоні
У долі в руці.

І доля стискала,
Все міряла строк.
І волі замало
Й неволі урок!

Тож годі знущання!
Прошу! Схаменись!
І хоч на прощання
Ласкаво всміхнись!

Дай щирості краплю
Тепла і вогню.
Повір, я не кваплю
І зло не зчиню.

Якщо ти не В ЗМОЗІ
Не клйкай біду.
Як жив, по дорозі
До краю піду.

28.01.2003 г.


Рецензии
Михайле Олексієвичу, чудовий вірш! Змістовний та, найголовніше, написаний з якоюсь незбагненною мудрістю.
Дякую!
С повагою,
Ніка.

Вероника Нежинская   20.01.2011 20:38     Заявить о нарушении