Як ті обривки - поторочі,
Нависли на моїй душі,
І ніби духи злі, щоночі
Хитають в темряві кущі.
Так чорні спомини обдерті,
В лахмітті до живих кісток,
Мене благають, щоб у смерті.
Їм трунку випросив ковток.
Ані згадати, ні забути,
Цих Люциперових братів,
Не в змозі я, щоб не відчути
Пекельний біль, хоч б і хотів
Віддати все до крихти - марно!
На серці слизько, темно, хмарно...
Чорнi спомини
© Copyright: Руслан Строинский, 2010
Свидетельство о публикации №110101007035
Свидетельство о публикации №110101007035
Рецензии